Неохотно. В качестве медицинского представителя - скорее да, но вопрос получения вида на жительство и разрешения на работу лежит на работнике, и скорее остановит работодателя. По специальности - однозначно нет - договор о взаимном признании дипломов существует, но нет законченного образования.

Отвечает Александр Подколзин, консультант практики «Фармацевтика и здравоохранение» компании Hudson в Украине.

• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх

На цей момент законодавство не містить однозначної відповіді на це питання.

Чинними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами передбачені наступні кваліфікаційні умови для зайняття роздрібною торгівлею лікарських засобів: диплом державного зразка про фармацевтичну освіту та сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю.

У той самий час жоден з документів, які регулюють питання вищої освіти, включно із Законом України «Про вищу освіту», не містить поняття «звання» (окрім вченого звання у значенні наукового ступеню та посад наукових співробітників).

Класифікатор професій ДК 003:2005 містить тільки одну професію «провізор» (код 2224.2), не поділяючи її на різні професії «провізор загального профілю», «провізор клінічний» тощо.

Виходячи з цього, а також зважаючи на те, що у законодавстві немає прямої заборони, вважається можливим приймати на роботу в аптеку осіб, які отримали фармацевтичну освіту в одному із закладів, перелічених у Наказі від 25 грудня 1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю», отримали диплом державного зразка про фармацевтичну освіту і за професією є провізорами.

• Практика сьогодні йде наступним шляхом: аптеки не дуже хочуть наймати «провізорів клінічних» на роботу в аптеки, вважаючи, що клінічні провізори мають працювати у лікарнях, займаючись питаннями поставки, зберігання лікарських засобів тощо. Проте керівники лікарень таких провізорів не наймають, вважаючи, що «провізор» - це робітник аптеки, а не лікарні.

Відповідь підготувала Катерина Галенко, Молодший юрист, Адвокатська фірма ПАРИТЕТ

• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх

На сьогодні вимога про обов’язкову наявність зовнішнього сигнального покажчика для аптек, яка містилась у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1570 «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах», втратила чинність у зв’язку із набранням 18.03.2010 чинності постановою КМУ від 03.02.2010 №259.

Чинні «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами», затверджені наказом ДКРП та Держлікінспекції від 3.03.2009 №44/27, не містять вимог щодо наявності зовнішнього сигнального покажчика.

Таким чином, можна зробити висновок, що чинні на сьогодні нормативно-правові акти не вимагають встановлення вищезгаданого покажчика на фасадах будівель, де знаходяться аптечні заклади.

Проте маємо наголосити на тому, що на виконання пункту 8 Постанови №1570 було прийнято Наказ МОЗ від 1.12.2004 № 590 «Про затвердження опису зовнішнього сигнального покажчика аптечного закладу та його структурного підрозділу». Згідно цього Наказу, Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення, при проведенні планових та позапланових перевірок надано повноваження перевіряти наявність на фасаді аптечних закладів та їх структурних підрозділів наявність зовнішнього сигнального покажчика встановленого зразка. Станом на сьогодні Наказ є чинним. Ситуація стає ще цікавішою враховуючи те, що з осені 2008 року Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення не існує, а функції проведення перевірок має Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів (тепер вже) МОЗ України.

Таким чином, з одного боку, вимоги до суб’єктів господарювання щодо наявності зовнішнього сигнального покажчика у законодавстві наразі відсутні, проте існує повноваження певного державного органу щодо перевірки наявності такого зовнішнього сигнального покажчика. На жаль, така ситуація не є унікальною для українського законодавства. Так, сама Постанова Кабінету Міністрів України №1570 «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» продовжувала існувати майже 4 роки після скасування підстав для її існування у Законі України «Про лікарські засоби».

У такій ситуації ми не можемо рекомендувати суб’єктам господарювання відмовлятися від виконання вже скасованої вимоги до скасування Наказу № 590. У зв’язку із цим ми б рекомендували звертатися до Міністерства охорони здоров’я із проханням скасувати Наказ № 590 «Про затвердження опису зовнішнього сигнального покажчика аптечного закладу та його структурного підрозділу» у зв’язку із відсутністю у законодавстві підстав для його існування.

Відповідь підготували Борис Даневич та Катерина Галенко, Адвокатська фірма «ПАРИТЕТ»

• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх

Ответ подготовлен специалистами юридической компании "Правовой Альянс".

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх

Подобного рода объявление встречаю впервые.

С моей точки зрения, такую просьбу не желательно придавать огласке.

Прочитав указанное объявление, потенциальный работодатель станет сомневаться стоит ли брать на работу специалиста указанного в этом списке.

Первая ассоциация - это конфликтная ситуация, повлекшая за собой уход по собственному желанию, или же увольнение по инициативе работодателя девятерых сотрудников.

Вероятнее всего, истинной причиной является не недостаток времени, а нежелание давать рекомендации конкретным людям с целью избежания разглашения информации о причинах ухода данных сотрудников из компании, а также о ситуации в компании в целом.

Для ограничения разглашения любой внутренней информации многие компании заключают договор о соблюдении конфиденциальности, при приеме сотрудника на работу.

Штрафные санкции, согласно трудового законодательства Украины, по данному договору предусмотреть нельзя, но сам факт дисциплинирует сотрудников, таким образом утечка информации на внешний рынок существенно уменьшается.

Ответ подготовила Ирина Прудникова, консультант отдела "Фармацевтика", компании Анкор

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
• Страница для печати
• Отправить по почте
• Вверх